Хто, як і навіщо опрацьовує та перевіряє електронні лікарняні

Лікарняний лист мав би повністю перейти в цифровий формат у травні 2022 року. Але війна в Україні відтермінувала повний перехід на е-лікарняні до 1 січня 2023 року. Тож до кінця цього року лікар у п’яти випадках може виписати паперовий листок непрацездатності.

Електронний формат лікарняних автоматизував процес, за яким працівники можуть отримати допомогу. Однак е-лікар­няний все ж доводиться додатково опрацьовувати як роботодавцю, так і фахівцям Фонду соціального страхування (ФСС) з подальшою верифікацією. ФСС на сайті роз’яснив, які етапи проходить е-лікарняний перед тим, як профінансують допомогу, та що дає змогу не допустити необґрунтованих і надмірних видатків з бюджету ФСС.

У чому перевага

Е-лікарняний — електронний документ, що засвідчує факт тимчасової непрацездатності особи. Він є підставою звільнити від роботи та оплатити перші п’ять днів тимчасової непрацездатності за рахунок роботодавця, призначити матеріальне забезпечення та надати соціальні послуги відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Документ формують в Електронному реєстрі листків непрацездатності ПФУ на підставі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або рішення органу опіки та піклування.

Попри те що електронні лікарняні замінили паперові, порядок, за яким призначають матеріальне забезпечення від ФСС, залишився незмінним.

Нагадаємо, щоб отримати кошти для виплати допомоги, потрібно:

• рішення засідання комісії із соцстраху установи призначити виплату;
• оформлена заява-розрахунок.

Е-лікарняний друкують або залишають в електронному вигляді за рішенням роботодавця.

Електронний формат лікарняних листів:

• спрощує оформлення листка непрацездатності, адже лікар має чіткий алгоритм роботи;
• мінімізує кількість помилок під час заповнення документа;
• об’єднує в єдиному реєстрі всю інформацію про пацієнта, зокрема про видані та продовжені листки непраце­здатності;
• унеможливлює зловживання та фальсифікації під час обігу листків непрацездатності, оскільки листок непрацездатності видають лише з дати, коли звернувся пацієнт;
• полегшує отримання страхових виплат;
• заощаджує кошти державного бюджету, які витрачають на закупівлю паперових бланків.

Зрештою процес засвідчення тимчасової непрацездатності за допомогою е-лікарняних більш зручний і прозорий для всіх сторін — і пацієнтів, і роботодавців, і лікарів.

У чому ризики

Попри те що е-лікарняний спростив більшість процесів, він не містить фінансових даних. Тож, щоб працівник отримав допомогу, його все ще потрібно додаткового опрацьовувати. Зокрема, бухгалтер має провести розрахунки.

ФСС наголошує, що навіть досвідчені бухгалтери подекуди помиляються під час розрахунку — 30% заяв-розрахунків, що надходять до Фонду, містять помилки.

Помилки впливають на розмір допомоги та можуть призвести до надмірних видатків. Тож фахівці ФСС щоденно перевіряють тисячі лікарняних, щоб усі працівники отримали справедливі виплати, а система соціального страхування працювала ефективно. Автоматизована перевірка е-лікарняних сигналізує про факт наявності помилок, однак виправити їх можна лише вручну в тісній взаємодії фахівця ФСС та роботодавця. Працівники ФСС знають усіх своїх страхувальників і тримають з ними постійний зв’язок.

ФСС стверджує, що розрахунково робота фахівців ФСС з перевірки та виправлення помилок у заявах дає змогу упередити необґрунтовані та надмірні видатки з бюджету ФСС на 3—6 млрд грн щороку.

В інфографіці (див. Пам’ятку) ФСС показує, які саме етапи проходить е-лікарняний, перш ніж за ним фінансується допомога, як відбувається перевірка фахівцями ФСС та верифікація кожної виплати.